«Музеї-квартири видатних українців» — спільний проєкт за результатами вивчення музеїв Павла Тичини, Максима Рильського та Миколи Бажана.

Проєкт «Музеї-квартири видатних українців» — це чудова ініціатива, яка дозволяє глибше зануритися в атмосферу епохи та зрозуміти побут, звички та творчий процес трьох знакових постатей української літератури XX століття.

 

Дослідження приватних бібліотек Павла Тичини, Максима Рильського та Миколи Бажана дозволяє побачити не просто зібрання книг, а інтелектуальні біографії їхніх власників. Кожна з цих бібліотек відображає індивідуальні наукові та естетичні пріоритети поетів. Ключові відмінності в колі читання

• Микола Бажан як бібліофіл та мистецтвознавець,- його бібліотека вирізняється наявністю унікальних видань з образотворчого мистецтва та рідкісних стародруків. Це було робочим інструментом для людини, яка очолювала редакцію "Української радянської енциклопедії".

• Максим Рильський як перекладач-поліглот, - бібліотека Рильського — це робочий кабінет майстра перекладу. Тут переважають видання французьких класиків (Вольтер, Гюго, Мопассан) в оригіналі та словники, що підкреслюють його зв’язок із європейською культурою.

• Павло Тичина як дослідник культур, - його коло читання було надзвичайно широким — від античної літератури до найсучасніших на той час наукових розвідок. Бібліотека Тичини свідчить про його постійне самонавчання та інтерес до взаємозв'язків між різними світовими культурами.

Книги в цих музеях-квартирах не просто експонати, а свідки того, як поети намагалися зберегти тяглість української культури та інтегрувати її у світовий контекст, попри ідеологічні обмеження свого часу.

• 
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  
  

  Музично-художній салон Тичини: через глибоку любов господаря до живопису та музики, в його квартирі часто збиралися художники, які дарували свої роботи (що сформувало велику колекцію картин). 

• Поет також підтримував зв'язки з театральними діячами.

Голосіївська гостинність Рильського: будинок поета був відкритим для друзів-мисливців та музикантів. Тут панувала атмосфера "неокласицизму", де за вечерею обговорювали не лише літературу, а й оперу та фольклор.

• Інтелектуальний штаб Бажана: його оселя була місцем зустрічей "академічного" кола. Як редактор енциклопедії, він приймав фахівців із найрізноманітніших галузей знань, створюючи простір для глибоких наукових дискусій.

Значення цих зустрічей. Ці візити не були просто світськими заходами. В умовах тогочасного ладу приватні квартири ставали місцями, де зберігалася жива пам'ять про "розстріляне відродження" та обговорювалися шляхи розвитку української культури.